Соціальна Думка Отців Церкви

Irenaeus “Adversus haereses” III, 6, 4. Іриней Ліонський “Проти єресей” ІІІ, 6, 4.
Irenaeus “Adversus haereses” III, 6, 4. Іриней Ліонський “Проти єресей” ІІІ, 6, 4.
Український переклад – Р. Паранько.
Ідея даного проекту виникла із того факту, що багата спадщина Отців Церкви досі залишається, значною мірою, недоступною україномовним читачам. Реалізація даного проекту дозволитьхристиянам, з одного боку, долучитися до джерел віри Церкви та отримати додаткову основу для осмислення власної віри, а невіруючим людям, з іншого, розширити погляд на актуальні питання. Досвід Отців Церкви ставить вирішення соціальних справ у духовну площину. Їхні твори розкривають суспільний вимір життя особи, дають основу для розуміння суті проблем, які з’являються чи можуть виникнути, та конкретні рекомендації до дій.

Проект має подвійну ціль: полегшивши україномовному читачеві доступ до оригіналів свято-отцівської літератури і наукових перекладів, стимулювати наукові дослідження цих творів та тем, які вони розглядають, а також уможливити особистий зріст і збагачення широкого кола зацікавлених осіб читанням духовних текстів.

Процес його реалізації поділений на три частини: пошук та систематизація текстів за темами, переклад, видання. На даному етапі відбувається пошук творів Отців Церкви, у яких вони повчають про такі аспекти суспільного життя як, наприклад, багатство-бідність, війна-мир, влада, праця, гідність людини, свобода, право-закон, ставлення до природи та ін.. із наступним формуванням електронної бази даних. Остання буде містити тексти мовою оригіналу та переклади різними сучасними мовами, інформацію про авторів, з часом до неї ми додамо наукові коментарі та переклади українською. Тексти не будуть скорочуватися, оскільки нас цікавить перспектива досліджувати думку Отців, а не зібрати цитати до тем. Паралельно із цим здійснюється переклад вибраних творів, які розкривають тему багатства та бідності українською. Наступним етапом у планах Інституту є видання Джерел християнського суспільного вчення і служіння друком.

Актуальність соціальної думки Отців Церкви: проблеми та перспективи дослідження патристичних текстів

Дослідження “Джерел” християнського суспільного вчення та служіння у творах Отців Церкви» є частиною ширшого проекту Інституту релігії та суспільства під назвою «Джерела християнського вчення та служіння», мета якого – зібрати і представити в одній серії основні джерела суспільного вчення від творів ранньої Церкви до сучасних християнських соціально-етичних документів. Планується, що до серії увійдуть твори Отців і Вчителів Церкви, документи синодів і соборів, а також тексти (проповіді, повчання, листи, звернення) єпископів, митрополитів, патріархів та Римських пап. Вже зараз можна ознайомитися з окремими виданнями цієї серії, такими як Компендіум соціального вчення Католицької Церкви та збірник Соціяльно зорієнтовані документи Української Греко-Католицької Церкви (1989-2008), що з’явились 2008 року (http://www.ucu.edu.ua/irs/publikacii/).

Потреба охопити таку величезну кількість творів, стількох авторів і такого великого періоду часу поставила нас від самого початку перед необхідністю визначення чіткого методу праці для забезпечення її систематичності й послідовності. Запропонований у цьому представленні опис такого методу є попередньою спробою позиціонування конкретної групи дослідників, визначення основних складників і контексту роботи, вироблення стратегії праці для подальшого обговорення та конкретизації в деталях. Тут сформульовано методологічні засади, які виходять не з дослідження сучасних наукових тенденцій у цій сфері, а з практичних питань, що постали перед нами під час роботи. Методологічні пропозиції, що можуть надійти від спеціалістів з патристики, історії, класиків та інших наукових дисциплін, згідно з різними сучасними тенденціями, мали б стати предметом для подальшої дискусії.

Оскільки Отці Церкви не займалися створенням соціальної теорії й не ставили собі за мету «побудову справедливого суспільства», повага до них вимагає від дослідників насамперед розуміння саме думки Отців Церкви, логіки їхнього мислення, вимагає зосередження уваги на тих аспектах їхньої думки, що їх сьогодні ми можемо назвати соціальними або соціально важливими. Для якіснішого і професійнішого виконання цього завдання директор Інституту релігії та суспільства Леся Коваленко звернулася до патристичної секції кафедри богослов’я Українського Католицького Університету з пропозицією співпраці. З того часу Інститут іде крок за кроком із патристами УКУ у складному і повільному процесі дослідження та перекладу патристичної літератури українською мовою.

Основні методологічні питання,

що виникають при дослідженні соціальної думки Отців Церкви

у контексті методології вивчення патристичних творів

1. Питання актуальності. Для чого виймати із шухляд і полиць бібліотеки ці давні твори людей, які жили в соціальному середовищі, цілковито відмінному від нашого, які давали оцінку подіям і явищам, не співмірним за складністю із сучасними, які навіть уявлення про світоустрій мали інший, ніж ми? Яку цінність можуть мати ці твори для сучасного світу, крім художньої чи історичної? Відповідь на це питання можуть дати твори самих Отців Церкви, в яких часто містяться такі влучні описи чи коментарі, що може скластися враження, нібито їхні автори є нашими сучасниками.

Багата спадщина Отців Церкви досі залишається переважно недоступною для україномовних читачів. Реалізація цього проекту, з одного боку, дасть можливість християнам долучитися до джерел віри Церкви й отримати додаткову основу для осмислення власної віри та соціально важливих вчинків, а з іншого боку, нехристияни зможуть розширити свій погляд на актуальні питання суспільного життя, отримати іншу перспективу щодо можливостей упорядкування суспільних відносин. Отже,  опрацювання джерел соціальної думки Отців Церкви має подвійну мету: полегшивши україномовному читачеві доступ до оригіналів святоотцівської літератури і наукових перекладів, стимулювати наукові дослідження цих творів і розглянутих у них тем, а також уможливити шляхом читання духовних текстів особисте зростання і духовне збагачення широкого кола зацікавлених осіб.

2. Предмет дослідження: твори Отців Церкви чи загалом ранньохристиянська література? Напевно, варто почати з творів Отців Церкви, а з часом розширювати поле дослідження, охопивши й ранньохристиянську літературу. Такий підхід дасть можливість від самого початку звузити предмет дослідження. Крім того, твори Отців, як свідчення їхнього досвіду присутності Бога у людській дійсності, є особливою цінністю передусім для церковних спільнот. На це слід зважати, обираючи пріоритет, оскільки відсутність опрацювання та перекладів текстів Отців Церкви такі спільноти відчувають особливо гостро.

3. Як забезпечити ефективний спосіб комунікації між думкою Отців Церкви й думкою науковців та мислителів сучасності. Для зручності слід розділити процес дослідження патристичних текстів і процес переосмислення та переоцінки їхніх поглядів. Існують дві можливості для дослідження соціальної думки Отців Церкви: згідно з прямою перспективою та згідно з ретроспективою.

Перша з них полягає у поступовому дослідженні соціальних тем, які можна знайти в патристичній літературі, з одночасним вивченням логіки мислення її авторів, а також обставин, які підштовхували їх до конкретних порад чи висновків. Засвоєння ходу мислення Отців дало б змогу отримати інструмент для оцінки соціальних викликів сучасності й для відповіді на ці виклики.

Друга можливість дослідження – вибрати конкретні соціальні теми, які сьогодні є актуальними, і шукати у творах Отців Церкви відповіді, співзвучні з цими темами. Такий підхід дозволив би нам взяти один або кілька збірників із уривками творів Отців сучасними мовами, вибрати назви кількох творів чи конкретні уривки і перекласти їх українською без серйозного задіяння наших патристів. Таким чином можна було б уникнути величезної праці з дослідження джерел, але цей підхід був би не зовсім коректним щодо думки Отців. Тому ми обрали таки перший шлях.

Переосмислення думки Отців Церкви, їхніх оцінок конкретних соціальних явищ, їхніх порад мало б стати наступним етапом роботи. На цьому етапі також слід було б зайнятися пошуком способів представлення їхньої думки сучасному читачеві.

4. Врахування чинників впливу на формулювання соціальної думки Отців Церкви. Перший чинник, який впливав на соціальну думку Отців, – це їхній світогляд, їхнє уявлення про Бога, світ, людину та відношення між ними. Тому соціальну думку Отців Церкви, повторимо, слід досліджувати у контексті логіки їхнього мислення загалом, беручи до уваги всі передумови до їхніх висновків. Наприклад, їм замало було тільки стверджувати гуманістичну тезу про допомогу нужденним; вони одночасно відповідали у своїх творах на питання, чому це слід робити, як це слід робити і які наслідки з цієї дії отримують обидві сторони.

Сучасна секулярна й дуже конкретна думка вимагає розділення таких величезних для дослідження тем, як догматичний і соціальний складники думки Отців, та вивчення їх у межах окремих наукових ділянок. Однак, якщо відокремити соціальну думку Отців Церкви від догматичної, то вона залишиться соціальною, але може перестати бути думкою Отців Церкви.

Дослідження змісту текстів слід провадити з урахуванням соціально-історичного контексту життя кожного автора, який є другим елементом впливу на формулювання його думки. Писання Отців Церкви є відповіддю на цілком конкретні виклики їхнього часу. Контекстуальні відмінності в їхніх порадах та інтерпретаціях подій, явищ і вчинків людей могли бути спричинені саме різними нюансами питань, що їх слід було вирішувати, складністю життєвих ситуацій. Для прикладу, відповіддю Отця на здійснений людиною гріх може бути застереження чи напоумлення, а може й нагадування про милість і любов Божу. Яку з цих відповідей обрати, залежить від позиції людини, яка згрішила: першу – якщо людина переконана у правильності свого вчинку, і другу – якщо вона розкаюється. Якщо взяти до уваги соціальний контекст, зокрема тему багатства й бідності, відповіддю може бути постійне заохочення любові й милосердя до бідних, заохочення до милостині. При цьому можна також знайти у патристичних творах думкú про можливість для багатих отримати спасіння, нагадування про те, що сама бідність не є чеснотою і не веде до спасіння. Зокрема, особливо цікавим у цьому плані може виявитися слово Теодорета Кирського («Про Промисел»), коли автор роздумує про корисність розшарування суспільства на багатих і бідних.

5. Соціальна думка Отців Церкви як гармонійний та невід’ємний елемент їхнього мислення. Оскільки основним спрямуванням думки Отців Церкви було повернення людини до Бога, може виникнути враження, що соціальні проблеми вони трактували як не варті прикладання зусиль і витрачання часу. Однак навіть побіжний огляд показує, що велика частина патристичних творів засвідчує «соціалізацію» догматичного мислення, відповідь Отців на конкретні виклики часу, виходячи з засад Євангелія. Власний досвід відчуття присутності Бога у людській дійсності Отці Церкви переносили у словесну реакцію на кожну конкретну життєву ситуацію. Предметом їхньої турботи було те, як допомогти окремій людині чи спільноті пройти свій конкретний життєвий шлях, не згубивши його, і гідно постати перед Богом у час смерті. Воплочення Христа вимагало від християн, на відміну від послідовників інших релігій, особливої відповідальності й уваги до періоду життя у тілі. Тому можна стверджувати, що без такої конкретизації загалом неможливо розуміти патристичну думку коректно.

З описаної в цьому представленні стратегії можна виокремити конкретні тактичні кроки процесу дослідження. Це насамперед дослідження джерел, щоб визначити, які з них обрати для здійснення перекладів. Пріоритетними є тексти, які мають загальну соціально спрямовану тематику, зокрема твори з відповідною назвою: «Який багач спасеться», «Про лихварів», «Про любов до бідних» тощо. Далі – написання фахових коментарів.

Наступний етап дослідження – це переосмислення патристичного досвіду та спроба формулювання відповідей на гострі соціальні проблеми сучасності.


Відповідальна за проект – Наталя Лазуркевич

Контактна інформація:

nlazurk@ukr.net,
Роб. Тел. +380322-40-99-40 (*252) ;