Соціально зорієнтовані документи УГКЦ

Книга «Соціяльно зорієнтовані документи УГКЦ (1989-2008)» є першим збірником у рамках серії «Джерела християнського суспільного вчення та служіння». Це результат понад дворічної праці Інституту релігії і суспільст ва УКУ.
Згідно з первісним задумом та відповідно до ідеї серії, збірник мав охопити соціяльні документи не лише УГКЦ, а й УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ (МП), РКЦ та протестантських Церков в Україні. Однак кількість документів УГКЦ пере вершила сподівання і змусила упорядників укласти окремий збірник. Проте збірник містить коментарі православного і протестантського експертів, а та кож вступне слово римо-католицького єрарха.

Враховуючи складність теми, велику кількість документів та їхню жанрову різноманітність, ми поділили цей том на чотири частини. У перших двох розді лах представлено документи УГКЦ, відповідно, двох періодів: 1989-2000 років, коли її очолював Блаженні ший Мирослав-Іван (Любачівський), і 2001-2008 ро ків, коли главою УГКЦ стає Блаженніший Любомир (Гузар).
Третій розділ збірника представляє спільні звернення УГКЦ та інших Церков і релігійних спільнот України. Українська Греко-Католицька Церква входить до складу двох міжконфесійних інституцій України — Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій України та Наради представників хрис тиянських Церков України, а крім того, з певних нагод видавала спільні звер нення разом з єпископами інших Церков. Ми вважаємо такі спільні звернення важливими, оскільки вони виявляють екуменічну відкритість УГКЦ. В останньому, четвертому розділі книги подано вибрані проповіді Глави Церкви, які містять трактування соціяльних питань. У кожному розділі документи подаються у хронологічному порядку, за да тою написання/підписання документа.
Розміщуючи їх у такий спосіб, ми прагнули дати змогу прослідкувати роз виток соціяльної думки УГКЦ після її виходу з підпілля 1 грудня 1989 року (тоді громади УГКЦ отримали дозвіл на реєстрацію) та показати, яке місце со ціяльні питання займають у діяльності її структур сьогодні. Нам було важли во відобразити розвиток церковної думки саме в «легальному» статусі, адже офіційна реєстрація громад та відкрите функціонування таки змінили став лення Церкви до суспільства і навпаки. Документи, подані у збірнику, також є спробою знайти відповідь на запитання: «Чи є УГКЦ після митрополита Ан-дрея (Шептицького) соціяльно і політично свідомою?»1, та простежити станов лення цієї свідомости.
У збірнику представлено різні за жанрами документи: звернення, заяви, послання, листи, витяги з рішень і постанов Синодів і Соборів, проповіді та промови Глави Церкви. Його опубліковані роздуми. Серед звернень можна виділити: звернення Глави Церкви чи місцеблюстителя або помічника Глави

Церкви; звернення голів різних Комісій УГКЦ; звернення УГКЦ, видані спіль но з іншими Церквами і релігійними спільнотами України.

Серед зібраних документів чимало таких, які було написано спеціяльно, щоб заторкнути ту чи іншу суспільну проблему (наприклад, невиплата заро бітної платні, алкоголізм тощо), більшість же було видано з нагоди важливих суспільних подій, церковних урочистостей, визначних чи пам’ятних дат тощо.

Найчастіше соціяльна тема чи проблема окреслена вже в назві документа, як-от «Лист Блаженнішого Любомира до мирян Української Греко-Католицької Церкви на завершення президентських виборів 2004 року», проте є й такі до кументи (для прикладу — «Різдвяне привітання Блаженнішого Любомира [2004]», де певні соціяльно зорієнтовані питання згадано серед міркувань на інші теми. Проте упорядники вирішили включити й такі документи до збірни ка в повному обсязі, вважаючи, що вони також є цінними джерелами соціяль-ного вчення УГКЦ.

Слід наголосити на тому, що з усіх звернень на соціяльну тематику ми вибрали лише ті, що були опубліковані, бо саме опубліковані документи дозво ляють відсліДкувати, що саме з учення УГКЦ знайшло відгук у суспільстві, та дають змогу майбутнім дослідникам вивчати вплив Церкви на соціяльні пи тання. Очевидно, існують і неопубліковані соціяльно зорієнтовані документи, які зберігаються в архівах і потребують якнайвидшого опрацювання фахівця ми та видання.

Щодо джерел, то насамперед у збірнику подано документи, опубліковані в «Благовіснику» — офіційному виданні Глави УГКЦ, започаткованому Патрія-хом Йосифом (Сліпим), яке з 1965 по 1988 рік виходило щорічно в Римі. В Україні 1998 року в рамках «Благовісника» було видано збірник «Рішення і постанови Синодів Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 1989-1997 років». З 2001 року щорічне видання «Благовісника» відновилося в Україні у Львові, під назвою «Благовісник Верховного Архиєпископа Української Греко-Католиць кої Церкви Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара».

З червня 2007 у Києві видається офіційний орган Києво-Галицького Верховного Архиєпископства «Вісник Києво-Галицького Верховного Архиєпис-копства», метою якого є публікація документів УГКЦ в Україні та матеріялів про неї.

Крім того, опрацьовано такі видання: бюлетень Українського пресового бюро «Вісті з Риму» та «Українська пресова служба» Львівської архиєпархії з тимчасовим осідком у Римі (видавалися до 1989 року), у яких публікували ся документи Глави Церкви та інші важливі матеріяли; часопис Львівської архиєпархії «Мета» (фактично, від моменту відновлення випуску в 1991 році до відновлення «Благовісника» — основне видання УГКЦ в Україні); часопис «Львівські Архиєпархіяльні вісті» — офіційний друкований орган архиєпар хії; журнал «Патріярхат», що його видає Управа Українського Патріярхально-го Світового Об’єднання; «Бюлетень Агенції релігійної інформації» (виходив з 1994 до 2004 року при редакції Радіо «Воскресіння»); суспільно-релігійна газе та «Арка» (заснована в 2000 році владикою Юліяном Ґбуром); деякі документи взято з місячника «Церковний Вісник» (Чикаґо). Частину оприлюднених і по даних до друку на момент підготовки збірника документів взято з офіційної веб-сторінки Української Греко-Католицької Церкви, з веб-сторінки РІСУ, а також із інших українських інтернет-видань

Окремого роз’яснення потребує правопис, що його дотримувались редак тори цього збірника. Тут містяться документи, видані від 1 грудня 1989 року до травня 2008 року. Це переломний період не лише для Церкви, а й для укра їнської мови, і деякий різнобій у правописі цього видання також є «знаком часу». Звернення перших років написані переважно мовою українців у діяспо-рі, оскільки лише за кордонами України можна було оприлюднювати докумен ти проводу УГКЦ. Ця мова є часто незрозумілою для у країнців Сходу і Півдня і стає дедалі незрозумілішою навіть для мешканців Галичини. Упорядники та редактор цього видання бажали зберегти оригінальність мови цих перших звернень і водночас зробити їх доступними для всіх. Тому вирішили зупини тися на такому варіянті: початкові тексти було дещо відредаговано відповідно до норм нового правопису сучасної української мови, хоч оригінальні вирази (як і правопис), характерні для діяспори, великою мірою збережено. їх значен ня подано у Словнику маловживаних слів, що міститься в Додатках. Помітно, що і стилістика, і правопис перших документів досить сильно відрізняються від стилістики та правопису документів останніх часів.Крім того, самі назви окремих документів зазнали редакторських втру чань; це стосується переважно документів перших років. Ми намагалися пода ти назви документів за одним зразком, щоб із назви було видно авторів доку мента, його адресатів, а також, по можливості, тему звернення. Вважаємо, що ця уніфікація полегшить орієнтування у книзі. Слід додати, що деякі спільні звернення представників та керівників різних Церков України, вміщені в різ­них виданнях, мають іноді невеликі розбіжності в назві. У нашому збірнику подано назву за першим вказаним під документом джерелом. Також уніфікація стосується оформлення підписів під документами та дат документів. Ми змушені були відмовитися від збереження оригінального ви гляду публікації документів, оскільки динамічний розвиток церковних струк тур, персоналу та канцелярії в Україні після легалізації зумовив, зокрема, різні стилі оформлення однакових типів документів. Проте, маючи після кожного поданого в збірнику документа відомості про друковане джерело, з якого його взято, допитливий читач чи дослідник зможе в разі потреби побачити первіс ний вигляд публікації.

Збірник містить кілька додатків. Перед документами подано Хронологію важливих історичних дат, яка, сподіваємося, допоможе читачеві краще зорі єнтуватися в подіях, з нагоди яких видано ті чи інші тексти, та Перелік скоро чень. Хронологічний Перелік документів із зазначенням порядкового номера та дати подано в кінці збірника, як іПредметний покажчик, Покажчик текстів Старого і Нового Завіту та Словник маловживаних слів. Ми вважаємо, що ці до датки полегшать читачеві працю з документами, пошук потрібного матеріялу.

Наш збірник розрахований передусім на фахівців, що займаються вивчен ням соціяльної доктрини Церкви, історичних та суспільних дисциплін: він покликаний заповнити прогалину в джерельній базі поля їхніх досліджень. Однак ми сподіваємося, що книга знайде свого читача і в семінарійних та па-рохіяльних бібліотеках, а також буде корисною для всіх, хто цікавиться тим, як Церква реагує на соціяльні проблеми нашого часу.

Висловлюємо щиру подяку всім, хто допомагав збирати й опрацьовувати матеріяли для цього збірника, зокрема студентам Українського Католицького Університету Катерині Кльоц, Лесі Івасюк, Павлові Бакунцю, Ліді Губич, Христині Жукровській. Дякуємо за допомогу Інститутові історії Церкви, зокрема Олегові Турію, Тарасові Бублику та Світлані Гуркіній. Дякуємо всім, хто в той чи інший спосіб підтримав ідею цього збірника.

Мирослава Рап, науковий співробітник ІРС

Леся Коваленко, директор ІРС