Науковий семінар про здобутки в юдео-християнському діалозі: не навертати, а давати простір для переосмислення

Основні досягнення в юдео-християнському діалозі, шляхи покращення і визначення перешкод та спільних точок дотику, побутовий антисемітизм і недослідженість теми Голокосту, повага до культурної території інших релігійних спільнот і виховання релігійної толерантності – ці та інші питання обговорювали учасники наукового семінару «Сповнити волю нашого Небесного Отця: Нові здобутки в юдео-християнському діалозі» 24 лютого в Українському католицькому університеті.

Marynovych 3

Новим кроком в міжрелігійному діалозі та приводом для зустрічі між юдейськими та християнськими науковцями та духівниками стало оприлюднення заяви 25-ти ізраїльських, європейських та американських ортодоксальних рабинів під назвою «Сповнити волю нашого Небесного Отця» (3 грудня 2015 року) і документу «Дари Божі й покликання незмінні» Комісії Святого Престолу у справах релігійних відносин з юдеями (10 грудня 2015 року). Організатором семінару є Інститут релігії та суспільства.

Серед присутніх на семінарі – д-р Ярослав Кіт, науковий працівник Інституту релігії та суспільства УКУ, ребе Олександр Духовний, Головний рабин Києва й України громад прогресивного юдаїзму, д-р Віктор Єленський, народний депутат України, д-р Пінхас Полонський, старший науковий співробітник і викладач Аріельського університету в Ізраїлі, докторант Григоріанського університету в Римі Роман Островський, викладач кафедри богослов’я УКУ та інші.

Elenskyy

Народний депутат Віктор Єленський зазначає, що за останні 50 років було зроблено більше ніж за попередні століття, зокрема, увиразнилася спільна місія – удосконалити світ під наглядом Всевишнього. «Юдеї не повинні бути для християн об’єктом навернення. Юдаїзм і християнство є самодостатніми. Юдаїзм не є іншою релігією, а фундаментом християнства», – зауважив доповідач.

Директор Інституту релігії і суспільства Мирослав Маринович зауважив, що Ізраїль завжди був для християн зразком святості і водночас суперником, з яким неможливо було не конкурувати. За його словами, у таких випадках постає вибір між тим, як діяти – за принципом нульової суми, коли одні навертають інших або доданої вартості, коли можна доповнювати одне одного.

Marynovych

«У співпраці юдеї і християни можуть зробити набагато більше ніж наодинці, – зауважив він. – Хоча для християн місійність є засадничою рисою, але в діалозі можна спрямувати вектор, рухаючись від місії до Ізраїлю до місії з Ізраїлем. У питанні навернення не може бути подвійної інкультурації. Євреї колись приймуть Євангеліє і Христа, але не через спроби християн навернути, а через внутрішнє переосмислення».

Вагомим кроком для покращення діалогу стане вивчення трагедії Голокосту, вважає головний рабин Києва й України громад прогресивного юдаїзму Олександр Духовний. За його словами, діалог проявляється через вчинки, а не тільки слова. Водночас він нагадав про прихильність до євреїв Митрополита Андрея Шептицького, який врятував від нацистів реформістського рабина Львова. «Справжня духовність проявляється через вчинки, а не слова, – каже він. – Той, хто поважає свободу і віру іншого, вірить по-справжньому. Інакше релігія перетворюється в політику. Всезнаючий Бог знав, що юдеї і християн йдуть єдиною дорогою до Бога, просто різними стежками. Ми не просто товариші. І наша мета – перетворюючи себе, перетворювати світ».

Керівник Фонду «Хесед- Арьє» Аделі Діанова також торкнулася проблеми антисемітизму. За її спостереженнями, подекуди антисемітські нотки можна почути не лише від пересічних людей, але й деяких священиків. Послання, які звучать на таких зустрічах, треба доносити до духовенства, яке може правильно навчати свою паству, наголошує вона. «Ми зустрічаємося тут не для того, щоб навертати одне одного, але будучи різними, залишатися разом. Діалог – це можливість подолати в народний масах нелюбов до євреїв. Якщо ми будемо думати, що нас об’єднує і робити щось разом, тоді буде діалог, і ми подолаємо антисемітизм».

Науковий працівник Інституту релігії і суспільства Ярослав Кіт вважає, що побутовий антисемітизм можна побороти в тому числі і на науковому рівні. «Історія трагедії Голокосту дійсно мало досліджена, не вистачає комплексних історій про українських євреїв. Якби ця тема була більш розтиражована в ЗМІ, громадськість була б більш обізнана. Також треба пам’ятати, що особиста віра кожного з нас визначається і в контексті толерантності до інших віросповідань», – зазначив він.

Попри спроби налагодити діалог, в християнському вертепі досі присутній образ єврея як антигероя, нагадав представник Центру міської історії Центрально-Східної Європи Володимир Бєглов. На його думку, щоб суспільство ставало толерантним, треба розповісти, хто такі євреї і унаочнити їхню присутність у місті. Зокрема, саме це є метою проектів – «Львівквест» (екскурсії єврейськими місцями у Львові) і «Простір синагог» – демонтаж залишків синагог. Він також нагадав про проблему занедбаних єврейських цвинтарів і привласнення їх території іншими релігійними спільнотами. «Так, на місці Краківського ринку раніше знаходився єврейський цвинтар, а тепер там зводять християнську каплицю. Ще одним важливим кроком в діалозі є повага до меж культурної території іншого», – зазначив Володимир Бєглов.

Міжрелігійний діалог налагоджується в тому числі і через екуменічну молитву, зауважив о.-доктор богослов’я, Мирон Бендик. «Треба організовувати спільні молитви, бо коли людина молиться, вона смиряється і тоді приходять Божі одкровення. Людина, яка не молиться, абсолютизує свою віру», – зауважив він. На думку отця, міжрелігійний діалог між християнами і юдеями стане тоді можливим на рівні, коли Христа розглядатимуть не лише в історичному чи євхаристійному вимірах, але в космічному: «Космічний вимір Христа – це вимір універсальний, прийнятний для всіх, бо коли Христос говорить, усі його розуміють».

Marynovych 2

Під час наукового семінару науковий співробітник і викладач Аріельського університету в Ізраїлі д-р Пінхас Полонський запропонував два практичні кроки, як покращити юдео-християнський діалог: напрацювати короткий текст спільної Декларації для поширення серед громадськості і створити спільний медійний проект (телепередачу чи радіопередачу про тлумачення біблійних текстів). За його словами, основа діалогу полягає в усвідомленні спільного фундаменту і розвитку між обома релігіями. «Юдейство і християнство об’єднанні Священним Писанням. Рівень близькості між ними є найбільшим серед усіх інших релігій. Створення спільної телевізійної передачі про тлумачення біблійних текстів стане спробою просування релігії у маси», – наголосив юдейський науковець.

http://ucu.edu.ua/news/31577/